Водице-Арданице

Эти заговоры читать на "непочатую воду" .

Подойти сначала к источнику, и читать:

"Водице-Арданице
Миєш два береги, третю середину
Чєтверте коріння
П`яте каміння
Шосту душу
Та и менє (імя)!
Обмий вид образи
Жгучьої, болючьої
Смертевної, пекучьої,
Скіпачької, лупачької!"

Потом набирать воду, читая:

"Водичко свєтичко!
Течєш з високих гір, з глібоких нір,
Усе лихе обмиваеш, сама чиста пропливаєш
Обмий чоловіка (імя),
вид вуру, пострілу, клику
наслання й лихого чєсу"

3 рази сплюнути.

___________________________________________________________________________________

Дома, читать заговоры на воду - которую потом пить, или делать отливку воском на этой воде.
Читать такие заговоры:

"Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і береги, і середину.
Очищаєш ти, вода явленая, нарожденного (імя) од прозору:
Надуманого, погаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького.
Підіте, уроки, на сороки, на луги, на очерети, на болота, на моря. "

или

"У моря калина, під калиною дівчина,
Вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати;
Тільки й уміла і знала од (ім'я)
Уроки і презори викликати й визивати,
На сухії ліси посилати.
Уроки, урочища, чоловічі й жіночі, дитячі,
Вам, уроки, урочища, у (ім'я) не стояти,
Жовтої кості не ламати, червоної крові не пити,
Серця його не нудити, білого тіла не сушити;
Вам іти на мохи, на темні луги,
На густі очерети, на сухі ліси. "

или

"Уроки колючі, поробленнє болюче! Ци ви си стали з свєта, ци з вітру, ци з роботи, я вас викликаю із сімдесятьох сімох кісточок, із сімдесятьох сімох жилочок. Уроки колючі, поробленнє болюче! Викликаю вас із шкіри, з мнєса, з кісток, із серця, з чирок, з голови, з очей, з носа, з рота, з язика, із зубів! Йдіть собі лісами, горами, водами, ріками аж до Чорного моря; на краю Чорного моря є висока гора, а на тій горі є скала, а на тій скалі є дев’ять когутів перваків, дев’ять котів перваків, дев’ять псів перваків. Як ти не схочеш піти по волі, то підеш по неволі. Як я тебе догоню - золотим мечем тобі голову здийму. Тебе когути видзьобають дзьобами, коти вигребуть лапами, пси вигризуть зубами! Щезни, пропади! Ти до сего тіла не маєш діла!”

Вылить остатки воды (в идеале там, где 3 забора между собой соединены, хотя можно думаю и на перекресток, под сухое дерево), сказав:

"В лісі росло дерево, убирало си в кору, в краки, в лист, у цвіт. Стяли його. Як не має воно тепер сили рости, цвісти, так аби не мали сили уроки панські, циганські, діточі, жидівські, парубоцькі, дівоцькі, жаб'ячі і гадячі. Аби так щезли, пропали, як пропадає сіль від води і віск від вогню. "